Художня гімнастика – мистецтво руху

511

Художня гімнастика — вид спорту, в якому виконуються під музику різних гімнастичних і танцювальні вправи без предметів або з предметами (стрічки, скакалки, обручі, булави, м’ячі). При групових виступах використовуються або одночасно два види предметів (наприклад — обручі і м’ячі) або один вид (п’ять м’ячів, п’ять пар булав).

З’явилася художня гімнастика відносно недавно. Своєю появою цей вид спорту зобов’язаний метрам балету прославленого Маріїнського театру.

У 1913 році в Ленінградському інституті фізичної культури імені п. Ф. Лесгафта була відкрита Вища школа художнього руху. Першими викладачами в ній стали Троянда Варшавська, Горлова Олена, Анастасія Невинская, Олександра Семенова-Найпак. Всі вони мали досвід викладання різних дисциплін: «естетичної гімнастики» – Франсуа Дельсарта, «ритмічної гімнастики» — Еміля Жака дель-Кроза, «танцювальної гімнастики» — Жоржа Демини і «вільного танцю» — Айседори Дункан. Всі ці напрямки злилися воєдино і дали народження новому витонченому виду спорту, названому художньою гімнастикою.

Випускниками та вчителями Вищої школи художнього руху в квітні 1941 року був організований і проведений перший чемпіонат Ленінграда з художньої гімнастики.

У роки Великої Вітчизняної війни розвиток художньої гімнастики, як і будь-якого іншого спорту, зупинилося, але практично одразу після війни, у 1945 році була створена Всесоюзна секція художньої гімнастики, перетворена в 1963 у федерацію СРСР. В кінці 1940-х років розроблені програма і правила змагань. А в 1948 році пройшов перший чемпіонат СРСР з художньої гімнастики.

Далі розвиток цього виду спорту відбувалося з надзвичайною швидкістю, охоплюючи все більшу кількість юних учасниць. З 1949 щорічно проводяться чемпіонати СРСР, з 1965 — змагання на Кубок СРСР з художньої гімнастики, з 1966 — всесоюзні дитячі змагання. Першою чемпіонкою СРСР у 1949 році в Києві стала Любов Денисова.

У 1954 році з’являються перші майстри спорту з художньої гімнастики. Гімнастки починають виїжджати за межі СРСР з показовими виступами у Бельгію, Францію, ФРН, Чехословаччини, Югославії. Міжнародна федерація гімнастики визнає художню гімнастику видом спорту.

У 1960 році в Софії проводиться перша офіційна міжнародна зустріч: Болгарія — СРСР — Чехословаччина, а через 3 роки 7-8 грудня 1963 року в Будапешті проходить перші офіційні міжнародні змагання, названі Кубком Європи. Але, підбиваючи підсумки, було виявлено, що брали участь гімнастки не лише з Європи, і тоді було прийнято рішення вважати ці змагання першим чемпіонатом світу, а його переможницю — москвичку Людмилу Савинкову — першою чемпіонкою світу з художньої гімнастики.

У 1967 у світовій художній гімнастиці з’являється принципово новий командний вид — змагання з групових вправ. У 1967 році в Копенгагені відбувся перший чемпіонат світу з групових вправ. Тоді ж радянська команда завоювала золоті медалі. З 1978 року проводяться чемпіонати Європи. У період з 1963 по 1991 чемпіонати світу проводилися один раз у два роки по непарних роках, а по парних роках, починаючи з 1978 по 1992, проводилися чемпіонати Європи. З 1992 р. чемпіонати світу і Європи проводяться щорічно.

Поворотним для художньої гімнастики став 1980 рік. Після завершення Олімпійських ігор у Москві, Міжнародний Олімпійський Комітет прийняв рішення про включення художньої гімнастики в програму Олімпійських ігор. А вже в 1984 році в Лос-Анджелесі канадка Лорі Фанг отримує перше олімпійське золото у цьому виді спорту.

Через чотири роки олімпійською чемпіонкою в Сеулі стала Марина Лобач, Олександра Тимошенко здобула перемогу в Барселоні, в Атланті — Катерина Серебрянська, в Сіднеї — Юлія Барсукова, в Афінах — Аліна Кабаєва.

Коли ми бачимо, з якою легкістю і грацією гімнастки виконують вправи, то зовсім не замислюємося над тим, скільки праці і наполегливих тренувань вкладають спортсменки у свої виступи. Для того щоб домогтися більшого успіху, перші кроки в художній гімнастиці спортсменки починають в 3 — 5 років, так як організм дитини в цьому віці найбільш сприйнятливий до розвитку гнучкості та спритності. Гімнастика – спорт для юних, адже тіла дітей і підлітків набагато пластічнєє, ніж у дорослих.

Головні якості гімнаста – це сила волі, витривалість, пластику, хороша координація і швидкість рухів. Художня гімнастика вдосконалює тіло людини, вчить володіти їм красиво і граціозно, а ще зміцнює почуття впевненості в собі, що, погодьтеся, дуже важливо!