Розповіді дитячих письменників, В’ячеслав Свальнов
Вирішили якось Непізнані Літаючі Об’єкти зробити безпосадочний переліт від одного Краю Всесвіту до іншого. Чому вони взялися за таку складну справу, я не знаю. Одне скажу – якщо Непізнані чого-небудь сильно захочуть, то обов’язково до кінця доведуть. Або, хоча б, до середини.
А середина була як раз в нашій галактиці, в нашій сонячній системі, де поруч…
– Все, братці! – заблагав Непізнаний по кличці Бублик, – Пальне закінчується! Треба сідати!
– Зламався! – засміявся Коржик, – А туди ж: до Краю Всесвіту, розумієш, зібрався!
– Вистачить хихикати! – строго сказав Коровай, який у них був ніби як за старшого, – Спускаємося!
І вони почали спускатися, потім ще нижче, ще, поки не опустилися прямо перед Маленькою Чарівницею, яка сиділа на грядці з морквою і крутила в руках бутерброд з маслом. Дівчинка так здивувалася появі Непізнаних, що впустила свій бутерброд. Хліб з маслом став падати, але, оскільки Маленька Чарівниця встигла над ним трохи постояти, зовсім не впав, а завис над зеленими морковкиными хвостиками.
– Привіт тобі, наш брат! – сказали урочисто бутерброду Коржик, Бублик і Коровай.
– Який же він вам брат! – засміялася Маленька Чарівниця, – це звичайний бутерброд з маслом!
– Нічого собі, звичайний, – здивувався Бублик і трохи штовхнув бутерброд, який тут же описав у повітрі дугу, а потім тричі облетів навколо грядки, – він літає! І у мене відразу сил додалося.
– Це тому, що на тебе потрапило трохи бутербродного масла, – здогадалася Маленька Чарівниця, – я зараз!
Вона забігла в будинок і скоро повернулася з червоною масельничкою і чайною ложкою.
– Ну ось, – сказала Маленька Чарівниця, щедро намазати маслом трьох Невпізнаних, – тепер сміливо можете летіти далі.
– А можна нам взяти з собою бутерброд? – запитали космічні мандрівники.
– Та вже беріть, – зітхнула дівчинка, – я собі ще зроблю, – і помахала всім чотирьом носовою хусткою.
А потім витерла про хустинку масні пальчики, підкинула його вгору, і він теж полинув. Високо-високо. До самого Краю Всесвіту.
