Молодий, необстрелянный солдатів Кузьма Шапкін під час бою біля річки Римника здрейфив і весь день просидів у кущах. Не знав Шапкін, що Суворов його примітив. На честь перемоги над турками в суворовського армію були надіслані ордени і медалі. Побудували офіцери свої полки і роти. Прибув до військ Суворов, став роздавати нагороди.
Стояв Шапкін в строю разом з усіма і чекав, щоб скоріше все це скінчилося. Совісно було солдату. І раптом… Шапкін здригнувся, вирішив, що недочув.
— Гренадер Шапкін, до мене! — закричав Суворов.
Стоїть солдат, немов у землю ногами укопаний, не ворухнеться.
— Гренадер Шапкін, до мене! — повторив Суворов. — Іди ж, іди, — підштовхнули Кузьму солдати.
Вийшов Шапкін, потупив очі, почервонів. А Суворов раз — і медаль йому на сорочку. Увечері солдатам роздали по чарці вина. Розсілися солдати біля наметів, стали згадувати подробиці бою, перераховувати, за що і кому які нагороди. Одному — за те, що придумав, як відбити у турків окопи. Іншому — за турецький штандарт. Третій — за те, що один не сторопів перед десятком турків і хоч нужденний в ранах, а в полон не дався.
— Ну, а тобі за що ж медаль? — запитують солдати у Шапкіна.
А тому і відповісти нічого. Носить Шапкін медаль, та тільки спокою собі не знаходить. Пригнічений. Товаришів цурається. Цілими днями мовчить.
— Тобі що ж, медаль мова придавила? — жартують солдати.
Пройшов тиждень, і зовсім изглодала совість Шапкіна. Не витримав, пішов до Суворову. Входить в намет і повертає медаль.
— Помилуй Боже! — вигукнув Суворов. — Нагороду тому!
Опустив Шапкін голову низько-низько, до самої підлоги, і у всьому зізнався Суворову. «Ну, — думає, — пропадай моя голова».
Розсміявся Суворов, обняв солдата.
— Молодець! — вимовив. — Знаю, братику, без тебе все знаю. Хотів випробувати. Добрий солдат. Добрий солдат. Памятуй: героєм не народжуються, героями стають. Іди. А медаль, гаразд, хай полежить у мене. Тільки, цур, медаль твоя. Тобі заслужити. Тобі і носити.
Не помилився Суворов. У наступному бою Шапкін першим увірвався в турецьку фортецю, заслужив і медаль, і велику славу.
