Подвиг Льоні Голікова

440

Велика Вітчизняна війна, Філіппов Євген

Подвиг Лени Голикова

Велика Вітчизняна Війна забрала життя багатьох юних хлопців, які загинули, захищаючи Батьківщину. Один з них – Льоня Голіков.

У Псковській області, в селі Лукино, жив хлопчик Льоня Голіков. Навчався в школі, допомагав по господарству батькам, дружив з хлопцями. Але несподівано почалася Велика Вітчизняна війна, і все те, про що він так мріяв у мирному житті, раптом обірвалося. Коли почалася війна, йому було всього 15 років.

Фашисти захопили село, почали творити безчинства, намагалися встановити свій «новий порядок». Разом з дорослими Льоня пішов у партизанський загін, щоб боротися проти фашистів. Партизани нападали на ворожі колони, підривали поїзда, знищували німецьких солдатів і офіцерів.

Фашисти боялися партизанів. Полонені німці заявляли на допитах: «За кожним поворотом, за кожним деревом, за кожним будинком і кутом нам увижалися страшні російські партизани. Ми боялися по одному їздити і ходити. А партизани були невловимі».

Чимало бойових справ було у юного партизана Льоні Голікова. Але одне було особливим.

У серпні 1942 року Льоня знаходився в засідці недалеко від дороги. Раптом він побачив, що по дорозі їде розкішна німецька машина. Він знав, що на таких машинах перевозять дуже важливих фашистів, і вирішив в що б те не стало зупинити цей автомобіль. Спочатку подивився, чи немає охорони, підпустив ближче машину, а потім кинув у нього гранату. Граната розірвалася поруч з автомобілем, і тут же з неї вискочили два здоровенних фріца і побігли до Льоні. Але він не злякався і почав стріляти по них з автомата. Одного він одразу поклав, а другий почав тікати в ліс, але Леніна куля наздогнала його. Один з фашистів виявився генералом Ріхардом Витцем. При ньому знайшли важливі документи і відразу ж відправили їх до Москви. Незабаром з Головного штабу партизанського руху надійшла вказівка представити всіх учасників зухвалої операції до звання Героя Радянського Союзу. А учасник був всього один… Юний Льоня Голіков! Виявляється, Льоня здобув цінну інформацію – креслення і опис нових зразків німецьких хв, інспекційні донесення вищестоящому командуванню, карти-схеми мінних полів та інші важливі папери військового характеру.

За цей подвиг Льоня Голіков був представлений до вищої урядової нагороди – медалі «Золота зірка» звання Героя Радянського Союзу. Але отримати нагороду герой не встиг. У грудні 1942 року партизанський загін Голікова був оточений німцями. Після жорстоких боїв загону вдалося прорвати оточення і піти в інший район. В строю залишилося 50 чоловік, рація була розбита, патрони закінчуються. Спроби встановити зв’язок з іншими загонами і запастися продовольством закінчувалися загибеллю партизан. Січневої ночі 1943 року до селі Гостра Лука вийшли 27 знесилених бійців і зайняли три крайні хати. Розвідка нічого підозрілого не виявила гарнізон німців розташовувався в декількох кілометрах. Командир загону дозори вирішив не виставляти, щоб не привертати уваги. Під ранок сон партизан перервав гуркіт кулемета – в селі знайшовся зрадник, який повідомив німцям, хто вночі прийшов у село. Довелося, відбиваючись, йти до лісу…

У тому бою загинув весь штаб партизанської бригади. Серед полеглих був і Льоня Голіков. Звання Героя він отримав посмертно.

Автор: Євгеній Філіппов