Жири належать до основних харчових речовин, поряд з білками і вуглеводами. Вони являють собою джерело енергетичного і пластичного матеріалу для людини, входять до складу клітин і тканин організму (клітини мозку, наприклад, на 60% складаються з жиру), беруть участь у багатьох життєво важливих функціях. З жировими продуктами ми отримуємо ряд біологічно цінних речовин — ненасичені жирні кислоти, фосфатиди, жиророзчинні вітаміни (A, D і Е). Нестача жирів у раціоні призводить до загального порушення обміну речовин, зниження імунітету, порушення діяльності центральної нервової системи. Тому безжирова дієта вкрай шкідлива, як, втім, і зловживання жирною їжею, що приводить до ожиріння і серцево-судинних захворювань. Рекомендований вміст жирів у раціоні людини (за калорійністю) становить у середньому 33%, а в абсолютному значенні 100-108 г на добу (з урахуванням жиру, що міститься у всіх споживаних продуктах і у вільному вигляді). При цьому дуже важливо забезпечувати правильне співвідношення рослинних і тваринних жирів у раціоні. Пропоную сайт http://chiaseed.com.ua
Так звані насичені тверді жири, в основному тваринного походження, привносять у наш організм зайвий холестерин — добре відому першопричину багатьох захворювань. Тим не менш насичені жири необхідні в харчуванні і повинні становити 30% від споживаних жирів. А ось рослинні олії зовсім не містять холестерин, і поряд з насиченими жирами мають у своєму складі надзвичайно важливі для нашого організму ненасичені жирні кислоти, які є не просто корисними, а незамінними факторами харчування .Корисно нагадати, що жири (в науковій літературі називаються ліпідами) -це складні ефіри гліцерину і жирних кислот. Т. н. насичені жирні кислоти, що містять у складі молекул тільки одинарні вуглецеві зв’язку С-С, ненасичені містять подвійні вуглецеві зв’язку С=С, при цьому мононенасичені жирні кислоти, що містять одну подвійну зв’язок, а поліненасичені ПНЖК – кілька. Так ось ненасичені жири повинні складати 70% від всіх споживаних жирів.
Необхідність ненасичених жирних кислот, що містяться в значних кількостях тільки в рослинних оліях (і рибних жирах), для нормального функціонування і розвитку організму давно доведено. Механізм їх корисної дії дуже складний і ще не до кінця вивчений. Ці кислоти (і насамперед ПНЖК) беруть участь у побудові клітинних мембран, у синтезі простагландинів (гормонів, що регулюють обмін речовин в клітинах, кров’яний тиск, агрегацію тромбоцитів), сприяють виведенню зайвого холестерину, нормалізують склад крові, підвищують еластичність стінок кровоносних судин і т. д. Деякі ПНЖК не синтезуються в організмі людини і є незамінними, тобто ми обов’язково повинні отримувати їх з їжею. До таких кислот відносяться насамперед ліноленова кислота (відноситься до класу т. н. омега-3 кислот – так у науковій літературі позначають положення першої подвійного зв’язку С=С в молекулі ПНЖК — у третього атома вуглецю з метильного кінця кислоти), лінолева (т. зв. омега 6) і арахідонова (остання синтезується в організмі з лінолевої кислоти). При цьому дуже важливо правильне співвідношення в споживаної олії омега 3 і омега-6 кислот, а саме 1:6.
Різні рослинні масла відрізняються за змістом і співвідношенням зазначених кислот. Наприклад, соняшникова олія містить 0,5% ліноленової і 63% лінолевої кислоти (співвідношення 1:126), оливкова 1% і 9,5% (співвідношення 1:9,5), а ось соєва олія і за абсолютним вмістом обох кислот (8 і 56%), та з їх співвідношенням (1:7) є неперевершеним збалансованим продуктом серед усіх рослинних масел (можна порівняти, мабуть, тільки з льняним маслом).
Тому, включаючи соєва олія як основне рослинне масло в свій раціон, Ви будете дуже правильно і грамотно його формувати з надзвичайною користю для Вашого здоров’я в цілому.
Окремо слід зазначити корисну роль фосфатидів (фосфоліпідів – складних ліпідів, що містять фосфорну кислоту), основним джерелом яких є нерафіновані та негидратированные рослинні олії (для довідки – процес рафінації полягає в обробці масла лугом з метою видалення вільних жирних кислот, які в першу чергу піддаються окисленню, що веде до згіркнення олії, а процес гідратації — промивання масла слабким розчином кислоти для виділення фосфатидів, що випадають з часом в осад і скорочують термін зберігання олії). Це насамперед добре вже всім відомий лецитин, який є основним компонентом біологічних мембран клітин нервової тканини, регулює правильний обмін і всмоктування жирів, вкрай необхідний для нормального розвитку дитини в раціоні вагітних і годуючих матерів. Лецитин теж не синтезується в організмі, тому повинен надходити з їжею в достатній кількості (близько 4 г на день).
І звичайно, рослинні олії (насамперед нерафіновані) є джерелом жиророзчинних вітамінів A,D і Е, вітамінів антистаріння і довголіття. Ці вітаміни покращують стан шкіри, зору, допомагають боротися з серцево-судинними і онкологічними захворюваннями, нормалізують обмін речовин, зміцнюють імунітет. Особливо це стосується вітаміну Е, що надходить у наш організм тільки з рослинними оліями. Саме вітаміни групи Е, будучи потужними антиоксидантами, які захищають клітини від ушкодження вільними радикалами, тобто перешкоджають старінню. Крім того, вони є речовинами, що регулюють функції статевих органів. Зокрема, вітамін Е1 (токоферол) бере участь в утворенні чоловічого сімені, кардинально впливаючи таким чином на чоловічу потенцію.
З усіх рослинних масел найбагатшим джерелом вітаміну Е1 є знову ж соєве масло, 100 г якого міститься 114мг Е1. У такому ж кількості соняшникової олії токоферолу всього 67мг, в оливковій ж маслі і зовсім 13мг. Не дивно, що соєва олія, як потужний афродизіак (речовина, що стимулює статевий потяг) прославляли автори давньокитайських еротичних трактатів, які стверджують, що без вживання цього продукту взагалі не можна розраховувати на повноцінне статеве життя. Вітамін Е1 корисний і жінкам, т. к. сприяє нормальному перебігу вагітності і розвитку плоду. Китайські лікарі стверджували, що соєва олія здатне навіть з поганулі зробити писану красуню, і це не вигадки. Виявилося, що містяться в ньому фітостерини благотворно впливають на шкіру, омолоджують її. Не дарма виробники косметики активно використовують соєву олію в приготуванні кремів.
Рослинні олії випускаються в різних видах (насамперед рафінована або нерафінована) залежно від технології отримання.
Існує два способи отримання олії пресовим способом і екстракційним. У першому способі рослинну сировину піддають механічному пресуванню, у другому способі для виділення (екстракції) всього масла, що залишилося після пресування (або взагалі з вихідної сировини без пресування) використовуються органічні розчинники. Найкорисніше – т. зв. олія холодного віджиму, отримане без значного нагрівання насіння (не вище 43оС ) шляхом механічного пресування.
У нерафінованих олії зберігаються всі корисні біологічно активні речовини, описані вище. Кожен вид рослинної олії має свої переваги перед іншими. Про переваги соєвої олії вже було сказано, червоне пальмове масло відрізняється високим вмістом коферменту Q10, кедрове, обліпихову і гарбузове масла – рекордсмени за вмістом комплексу вітамінів, олія розторопші ефективно захищає печінку, масло зародків пшениці – один з кращих природних джерел антиоксидантів і т. д. Вживання різноманітних рослинних олій дозволить вам істотно зміцнити імунітет і захиститися від багатьох захворювань. Такі масла найкраще використовувати для заправки салатів, холодних закусок, у приготуванні соусів.
