Великий російський художник Борис Кустодієв
Борис Михайлович Кустодієв – великий російський живописець. Його картини заряджають позитивом та щастям, він подарував нам сонячний і радісний світ російського свята, незважаючи на те, що життя самого художника щасливою назвати важко.
1 Народився Борис Кустодієв 7 березня 1878 року в родині викладача семінарії р. в Астрахані.
2 Доля розпорядилася так, що батько Бориса помер, коли хлопчикові було трохи більше року, і його виховувала мама. 25 – річна вдова залишилася з чотирма дітьми на руках.
3 Незважаючи на дуже скромний достаток, сім’я жила дружно, а материнська любов скрашувала труднощі життя, даючи можливість сформуватися творчої особистості Бориса.
4 Саме мати, Катерина Прохорівна, прищеплювала дітям любов до високого мистецтва – театру, літератури, живопису. Таке виховання чітко визначило майбутнє Бориса, і вже в 9 років він знав, що стане художником.
5 В 1892 році, вступивши в Астраханську духовну семінарію, Кустодієв одночасно став брати уроки у місцевого живописця А. П. Власова.
6 В 1896 році Кустодієв став студентом Петербурзької Академії мистецтв, і по закінченні двох років був прийнятий в майстерню Іллі Рєпіна.
7 Великий художник В. Рєпін, відразу звернув увагу на учня, покладаючи на неї великі надії, що згодом вилилося в спільну роботу над полотном «Урочисте засідання Державної Ради 7 травня 1901 року».
8 Наслідком такого успішного початку стала захист дипломної роботи з золотою медаллю і стажування за кордоном. У свою подорож до Європи художник відправився з молодою сім’єю, маленьким сином і молодою дружиною Юлією Прошинской. Художник провів кілька місяців за кордоном, в Парижі, Мадриді, відвідуючи виставки і музеї.
9 В 1905 році Кустодієв побудував будинок-майстерню «Терем» поблизу міста Кінешмі, на Волзі. «Терем» став місцем роботи і творчості художника, і тут, практично кожне літо, Бориса Михайловича охоплювало почуття, яке прийнято називати щастям, надихаючи його на творчість та усвідомлення повноти життя.
10 Кохана дружина, яка стала вірною помічницею, син і дочка – сім’я знайшли відображення у творчості художника і стали головною темою в його живопису.
11 В 1908 році Кустодієв працює декоратором Маріїнського театру.
12 В 1909 році в родину художника приходить біда – проявляються перші ознаки пухлини спинного мозку. Незважаючи на це, він продовжує активно подорожувати по Європі, отримує звання академіка живопису. Кустодієв відправляється у Швейцарію, де проходить лікування.
13 Згодом, в Берліні, в 1913 році йому роблять операцію. Здавалось би хвороба відступила, але, на жаль. У 1916 році Кустодиеву роблять повторну операцію в Петербурзі, наслідком якої став параліч нижньої частини тіла і ампутація ніг.
14 З тих пір весь світ художника – це його кімната, пам’ять і уяву. Саме в цей період він пише свої найяскравіші та святкові картини, що описують провінційне життя.
15 Але життєрадісність і оптимізм не в силах подолати хворобу, яка прогресуючи, дає художнику один-єдиний раз провести прижиттєву виставку власних робіт в 1920 році в Петербурзькому Будинку мистецтв.
16 В 1927 році 26 травня у віці 49 років Борис Михайлович помирає буквально за роботою. Так закінчилася нелегка, але повна світла і радісних ноток життя знаменитого художника, який залишив нам у спадок величні картини, що демонструють жагу до життя і пізнання.
