Заручник до листів: Чому традиційні оцінки задушили навчання та як його змінити
У дитинстві я був тим “хорошим учнем” – старанним, слухняним, завжди прагнув до найвищих оцінок. Мені подобалося відчуття досягнення, яке дало мені А і пов’язав це зі своєю самооцінкою. Але, озираючись назад, я усвідомлюю, що ця гонка для оцінок стала спотвореним поглядом на навчання, пасткою, яка відволікала мене від справді розуміння теми та розвитку моїх здібностей. Історія, розказана в оригінальному тексті, змусила мене задуматися про власний досвід і про те, наскільки глибоко вбудована система класифікації листів у нашій освітній системі, незважаючи на її очевидні недоліки.
Я пам’ятаю, як я тремтів перед кожним тестом, як я хвилювався про кожну помилку, як я вимірював свою цінність як людину за листом, який вчитель написав у моєму журналі. І це не лише мій особистий досвід. Я бачив, як ця система порушила інших дітей, змусила їх почувати себе нездатними, нецікавими та “не такими ж”, як ті, хто легко отримував високі оцінки. Замість того, щоб надихнути дослідження, творчість та поглиблення знань, система класифікації букв перетворила навчання на гонку для чисел, на запам’ятовування матеріалу, щоб отримати бажаний клас.
Ілюзія прогресу: що нам насправді говорять оцінки?
Насправді оцінки листів – це спрощена, часто суб’єктивна оцінка, яка не відображає всю міру знань та навичок студента. “A” може вказувати на те, що студент добре навчився матеріалу, але він нічого не вказує на здатність студента застосовувати ці знання на практиці, критично думати чи вирішувати проблеми. З іншого боку, “D” може бути результатом тимчасових труднощів, особистих проблем або просто невідповідності між стилем навчання студента та методологією викладання. Іншими словами, оцінка – це лише один знімок, зроблений у момент часу і не може захопити динамічний та багатогранний процес навчання.
Більше того, система класифікації листів часто нагороджує “гра за правилами”, а не справжнім інтересом до цього предмета. Студенти вчаться не як думати, а як “пройти” тест, як задовольнити очікування вчителя. Вони вчаться запам’ятовувати, а не розуміти, повторювати, а не досліджувати. І це, на мою думку, є найбільшою трагедією системи класифікації листів – це вбиває цікавість, творчість та пристрасть до знань.
Психологічна шкода: вартість “хороших оцінок”
У статті справедливо вказується зв’язок між системами класифікації листів та проблемами психічного здоров’я студентів. І це не просто збіг. Постійний тиск для досягнення високих оцінок може призвести до тривоги, депресії, вигорання та низької самооцінки. Студенти починають ідентифікувати себе з оцінками, а не з їх здібностями та інтересами. І це створює порочне коло: чим нижча самооцінка, тим складніше вивчати, тим нижчі оцінки, тим нижча самооцінка.
Я особисто бачив, як ця система знищує життя. Я знаю, що студенти, які страждали від панічних атак перед іспитами, які втратили сон через тривогу, які відмовилися від своїх мрій, боячись не дотримуватися очікувань. І це жахливо. Ми повинні пам’ятати, що за кожною оцінкою стоїть людина, з її унікальними здібностями, інтересами та потребами.
Альтернативні підходи: на що прагнути?
На щастя, все більше людей визнають недоліки системи класифікації листів і шукають альтернативні підходи до оцінки навчання. Ідея “навчальних кредитів” зі статті – це чудовий приклад того, як можна змінити парадигму оцінювання. Замість того, щоб дати студентам лист, який нічого не говорить про їхній прогрес, ми повинні дати їм можливість продемонструвати свої знання та навички на практиці.
Система “майстерності” – ще один перспективний підхід. Замість того, щоб судити студентів за ГПА, ми повинні оцінювати їх здатність досягти певних стандартів досконалості. Це вимагає від викладачів тісніше співпрацювати зі студентами, надаючи їм індивідуальні відгуки та підтримку.
Особистий досвід: перехід до більш змістовної оцінки
Я працюю в освіті вже кілька років, і постійно шукаю способи зробити оцінку більш значущим та корисним для студентів. Я почав використовувати альтернативні методи оцінювання, такі як портфелі, проекти, презентації та самооцінка. Я також почав робити більше уваги на наданні студентам персоналізованих відгуків, що допомагає їм зрозуміти свої сильні сторони та сфери, в яких їм потрібно вдосконалити.
Це не завжди просто. Деякі батьки і навіть деякі вчителі скептично ставляться до методів альтернативної оцінки. Вони звикли до системи класифікації літер і важко уявити студентів -класифікації без неї. Але я переконаний, що рух до більш значущої оцінки є необхідною умовою для створення більш ефективної та справедливої системи освіти.
Поради для батьків та вчителів:
- Поговоріть зі своїми дітьми чи студентами про те, як вони ставляться до оцінок. Дізнайтеся, які проблеми та проблеми вони мають.
- Заохочуйте своїх дітей чи студентів брати участь у незалежному навчанні та дослідженні. Дайте їм можливість вибирати предмети та проекти, які їх цікавлять.
- Приділіть більше акценту на наданні персоналізованих відгуків. Допоможіть своїм дітям чи студентам зрозуміти свої сили та сфери, в яких їм потрібно вдосконалити.
- Шукайте альтернативні методи оцінки. Спробуйте використовувати портфелі, проекти, презентації та самооцінки.
- Будьте терплячі та підтримуйте своїх дітей чи студентів. Рух до більш значущої оцінки вимагає часу та зусиль.
Висновок: Час змін
Система класифікації букв – це реліквія минулого, яка задушує навчання та шкодить психічному здоров’ю студентів. Настав час змін. Нам потрібно відійти від застарілих підходів і до більш значущої та корисної оцінки, що підтримує розвиток можливостей, стимулює цікавість та надихає досягнення. Ми повинні пам’ятати, що головна мета освіти – це не хороші оцінки, а створення індивіда, яка може критично думати, вирішувати проблеми творчо та адаптуватися до мінливого світу.
І це можливо. Ми можемо створити освітню систему, яка підтримує зростання та розвиток кожного студента, незалежно від їх здібностей та інтересів. Нам просто потрібно бути готовим змінити та відкритись до нових ідей. Майбутнє освіти – це змістовна оцінка, яка надихає навчання протягом усього життя.
