Американські сім’ї, незалежно від доходу, стикаються з безпрецедентними проблемами в забезпеченні доступного та якісного догляду за дітьми. Недавній звіт ШВИДКОГО опитування Стенфордського університету підтверджує цю тенденцію, показуючи, що майже три чверті батьків дітей віком до шести років мали труднощі з пошуком догляду за дітьми. Це вже не проблема лише для сімей з низьким рівнем доходу; тиск відчувають навіть родини з високим доходом.
Поширення кризи
Протягом багатьох років доступність догляду за дитиною вважалася проблемою, яка в першу чергу торкалася сімей із робітничого класу та малозабезпечених сімей. Однак нові дані показують різкі зміни. Вісімдесят п’ять відсотків сімей з високим доходом повідомили про труднощі з пошуком допомоги, а також 75% сімей з низьким доходом і 67% сімей із середнім доходом. Подвійний тиск зростання цін і обмежена доступність стискають бюджети в усіх економічних колах.
Це зрушення зумовлене багатьма факторами. Інфляція підвищила ціни на товари першої необхідності — від підгузків і молочних сумішей до житла та комунальних послуг — залишивши наявний дохід у сімей меншим. У той же час сам сектор догляду за дитиною стикається з гострою кадровою нестачею.
Чому це зараз важливо
Ситуація є не просто фінансовим тягарем. Відсутність надійного догляду за дітьми безпосередньо впливає на участь у робочій силі, особливо для жінок. Батьки, змушені вибирати між роботою та доглядом, часто залишають ринок праці, загострюючи ширші економічні проблеми. Криза також підкреслює системні прогалини в підтримці сімей і працівників догляду.
Дослідження RAPID, розпочате в 2020 році, показує, що це найбільший ефект, який спостерігався на сьогодні для всіх груп доходу. Дослідники класифікують дохід на основі федерального рівня бідності (32 150 доларів на сім’ю з чотирьох осіб у 2026 році), класифікуючи сім’ї, які заробляють менше ніж у два рази більше, як сім’ї з низьким доходом, 200-400% як сім’ї із середнім доходом і 400% або більше як сім’ї з високим доходом.
Політичний імпульс і зміни політики
Наростаюча криза починає спонукати до політичних дій. Мери та губернатори таких штатів, як Нью-Йорк, Вірджинія та Нью-Джерсі, зараз вважають доступний догляд за дітьми пріоритетним питанням. Останні дослідження Брукінгського інституту підкріплюють цю нагальність, показуючи, що одна третина сімей середнього класу відчуває труднощі з оплатою основних потреб, включаючи догляд за дітьми.
Деякі держави вже реалізують масштабні програми:
— У Нью-Мексико запустили універсальну програму догляду за дітьми.
— Вермонт експериментує з моделями державного фінансування.
Ці ініціативи сигналізують про потенційний зсув у бік державного втручання, але потрібні більш комплексні рішення.
Дефіцит кадрів
Проблема не лише у вартості, а й у доступності. Більше половини працівників дитячих закладів повідомили, що борються з голодом через низьку заробітну плату та довгий робочий день. Масовий вихід з поля після пандемії залишив тисячі центрів неукомплектованими або закритими.
Згідно з даними RAPID, кожна п’ята сім’я мала труднощі з пошуком допомоги через брак постачальників послуг догляду за дітьми. Майже 60% цих сімей головною причиною назвали нестачу постачальників послуг з догляду за дітьми. Інші збої, від перебоїв з електроенергією до хвороб, ще більше ускладнюють проблему.
«Запитання, які ми чуємо в ЗМІ: «Доступність взагалі є проблемою чи ні?» «Наші дані чітко показують, що це проблема, яка стосується не лише певної групи, а всіх». — Філіп Фішер, Стенфордський центр раннього дитинства.
Криза догляду за дітьми більше не є нішевою проблемою. Це широко поширена економічна та соціальна проблема, яка зачіпає сім’ї з будь-яким рівнем доходу, що вимагає негайної уваги з боку політиків та зацікавлених сторін.



































