Розповіді дитячих письменників, В’ячеслав Свальнов
Вирішили якось Непізнані Літаючі Об’єкти зробити безпосадочний переліт від одного Краю Всесвіту до іншого. Чому вони взялися за таку складну справу, я не знаю. Одне скажу — якщо Непізнані чого-небудь сильно захочуть, то обов’язково до кінця доведуть. Або, хоча б, до середини.
А середина була як раз в нашій галактиці, в нашій сонячній системі, де поруч…
— Все, братці! — заблагав Непізнаний по кличці Бублик, — Пальне закінчується! Треба сідати!
— Зламався! — засміявся Коржик, — А туди ж: до Краю Всесвіту, розумієш, зібрався!
— Вистачить хихикати! — строго сказав Коровай, який у них був ніби як за старшого, — Спускаємося!
І вони почали спускатися, потім ще нижче, ще, поки не опустилися прямо перед Маленькою Чарівницею, яка сиділа на грядці з морквою і крутила в руках бутерброд з маслом. Дівчинка так здивувалася появі Непізнаних, що впустила свій бутерброд. Хліб з маслом став падати, але, оскільки Маленька Чарівниця встигла над ним трохи постояти, зовсім не впав, а завис над зеленими морковкиными хвостиками.
— Привіт тобі, наш брат! — сказали урочисто бутерброду Коржик, Бублик і Коровай.
— Який же він вам брат! — засміялася Маленька Чарівниця, — це звичайний бутерброд з маслом!
— Нічого собі, звичайний, — здивувався Бублик і трохи штовхнув бутерброд, який тут же описав у повітрі дугу, а потім тричі облетів навколо грядки, — він літає! І у мене відразу сил додалося.
— Це тому, що на тебе потрапило трохи бутербродного масла, — здогадалася Маленька Чарівниця, — я зараз!
Вона забігла в будинок і скоро повернулася з червоною масельничкою і чайною ложкою.
— Ну ось, — сказала Маленька Чарівниця, щедро намазати маслом трьох Невпізнаних, — тепер сміливо можете летіти далі.
— А можна нам взяти з собою бутерброд? — запитали космічні мандрівники.
— Та вже беріть, — зітхнула дівчинка, — я собі ще зроблю, — і помахала всім чотирьом носовою хусткою.
А потім витерла про хустинку масні пальчики, підкинула його вгору, і він теж полинув. Високо-високо. До самого Краю Всесвіту.
