Майже два століття флоріанську гігантську черепаху (Chelonoidis niger niger ) вважали вимерлою. Цей унікальний підвид галапагоської черепахи зник з острова Флореана на початку 1800-х років через полювання моряків і піратів, а також інтродукцію інвазивних видів. Однак дивовижне відкриття в 2000 році підтвердило виживання цього виду – не на Флореані, а за 113 кілометрів, на острові Ізабела.
Вчені виявили там черепах із характерними сідлоподібними панцирами, які відповідали описам давно втраченого флореанського підвиду. Генетичні тести підтвердили, що ці особини є гібридами флоріанських черепах, яких брали на кораблі як їжу, а потім залишали. Ця випадкова міграція забезпечила виживання генетичного матеріалу виду.
Програма розведення в неволі та історичне повернення
Минулого тижня 158 черепах із спеціалізованої програми розведення були випущені назад на острів Флореана, що стало першим випадком за майже 200 років, коли черепахи флореанського походження знову вийшли на землю. Програма розведення під керівництвом Джеймса Гіббса з Галапагоського природоохоронного центру об’єднала особин з острова Ізабела на основі генетичних тестів, щоб максимізувати флореанське походження в їхніх потомствах. Хоча ці тварини не є точними копіями оригінальних черепах, вони несуть значні сліди оригінальної ДНК.
“Спостерігати за тим, як черепахи ступили на Флореану та почали досліджувати територію, було неймовірно зворушливо. Здавалося, ніби це кінець 26 років роботи, але водночас і початок”, – каже Гіббс.
Чому це важливо: основні види та відновлення екосистем
Повернення цих черепах – це не просто символічна перемога. Галапагоська черепаха є ключовим видом, тобто її присутність має непропорційний вплив на навколишнє середовище. Ці черепахи діють як розсіювачі насіння та сприяють відновленню лісу. Очікується, що їх реінтродукція наблизить острів Флореана до його початкового екологічного стану.
Рік Хадсон, почесний президент Turtle Survival Alliance, вказує на подібні успіхи: «Кожного разу, коли ви можете повернути «інженера екосистеми», як гігантські черепахи, у середовище існування, де вони колись бродили, ми очікуємо хороших результатів». Наприклад, реінтродукція альдабранської черепахи на Маврикій призвела до відновлення місцевих рослин і зменшення інвазивних видів.
Повернення флореанської черепахи є яскравим доказом того, що навіть, здавалося б, незворотні втрати можна повернути назад. Екосистеми острова, сформовані мільйонами років еволюції, отримують другий шанс, і біологічні процеси, які колись визначали Флореану, починають відроджуватися. Це свідчення сили збереження та неочікуваної стійкості природи.
