У цій промові представлено бачення міста, яке до 2040 року перетвориться на процвітаючу «екосистему навчання». Основна ідея полягає в тому, щоб перейти від конкуренції, заснованої на дефіциті, до уявлення про достаток, де кожна людина розглядається як учень, а кожен простір — як класна кімната. Справа не лише в освіті; йдеться про переосмислення того, як функціонують спільноти, як структурована робота та як створюється цінність.
Кінець дефіциту
Занадто довго системи будували на обмежених ресурсах, змушуючи людей конкурувати за можливості. Традиційна модель, у якій школи, підприємства та райони змагаються за домінування, створює гру з нульовою сумою, де виграш однієї людини часто відбувається за рахунок іншої. Такий підхід залишає багатьох на узбіччі: молодь без чітких перспектив, людей похилого віку із застарілими навичками та незліченну кількість людей, які чекають свого шансу.
Це змінюється. Місто більше не визначатиметься тим, чого не вистачає, а тим, що стане можливим, коли кожна людина матиме змогу вчитися, рости та робити внесок.
Живий приклад: студент майбутнього
Марісоль, молода жителька, є втіленням цієї нової реальності. Вона проводить дні, працюючи учнем у компанії, що займається сонячною енергією, у другій половині дня наставляє молодших дітей у мистецтві, а вечори вчиться кодувати. Вона не просто накопичує бали; вона активно формує майбутнє міста.
Успіх Марісоль не поодинокий випадок. Це доказ того, що коли молодим людям довіряють, залучають і підтримують, вони можуть процвітати, демонструючи силу мислення достатку.
Три стовпи екосистеми навчання
Щоб втілити це бачення в життя, місто буде побудовано на трьох основних засадах: інновації, ефективність і довіра, а також шляхи автономного розвитку.
Інновації: долаючи бар’єри
Мета – усунути бар’єри для розробки нових моделей навчання. Це включає публічні системи, відкриті для всіх студентів, гнучкі навчальні центри вдома та в громадських місцях, стажування на місцевих підприємствах та культурні установи (музеї, театри, бібліотеки), перетворені на простори для співпраці.
Технології, особливо штучний інтелект, не замінять людську взаємодію, але дозволять педагогам будувати стосунки, керувати саморефлексією та розвивати уяву.
Ефективність і довіра: поза традиційними показниками
Традиційних показників успіху — тривалості тесту та результатів — недостатньо. Міська влада прийматиме «Записи про навчання співробітників», прозорі цифрові портфоліо, які можна перевірити, які відображають повний спектр навичок і знань, отриманих через формальну освіту, досвід роботи та громадські роботи. Ці записи нададуть учням (від підлітків до старших) докази, необхідні для досягнення своїх цілей.
Autonomous Paths: Lifelong Learning by Design
Кожен громадянин матиме свободу вибирати свій власний шлях навчання. Місто полегшить доступ до курсів, стажувань, учнівства та проектів, які відповідають індивідуальним інтересам. Навчання впродовж життя стане реальністю: роботодавці фінансуватимуть підвищення кваліфікації, державна підтримка буде спрямована на перекваліфікацію, а можливості будуть доступні на кожному етапі життя.
Вирішення майбутніх викликів
Майбутнє роботи невизначене. Робототехніка та штучний інтелект змінюють ринок праці, але місто відповість на це, створивши нові шляхи для громадян, щоб знайти значущу роботу.
Це вимагає зміни мислення: прогрес не повинен відбуватися за рахунок людей чи планети. Натомість інвестиції мають бути регенеративними, забезпечуючи чисте повітря, безпечну воду та процвітаючі райони.
Місто також має надавати пріоритет людським зв’язкам. У вік технологій важливо знову підкреслити відносини, уяву, сміливість і любов. Це означає зміцнення соціальної інфраструктури, зв’язок шкіл із громадами, роботодавців із учнями, наставників із молоддю та сімей між собою.
Колективні зусилля
Це бачення неможливо реалізувати без активної участі кожного громадянина. Міські зустрічі, громадські заходи, вуличні вечірки та спільні місця будуть життєво важливими для зміцнення довіри та сприяння співпраці.
Місто буде думати на сім поколінь вперед, щоб майбутні покоління подякували нам за наші зусилля, а минулі покоління знали, що їхня боротьба не була марною.
Зрештою, мова йде про створення міста, яке працює для студентів — міста, яке працює для всіх. Завдяки забезпеченню достатку, розширенню можливостей молодих лідерів і відданню пріоритету навчанню протягом усього життя місто покаже світові, що можливо, коли кожна людина має значення і кожна мрія може розвиватися.
