Десятиліттями поп-музика слугувала дзеркалом культури, відображаючи настрої та тенденції суспільства. Нове дослідження показує, що це відображення стає темнішим: Поп-музика об’єктивно є більш негативною та більш стресовою, ніж це було 50 років тому. Дослідження, опубліковане в Scientific Reports, проаналізувало понад 20 000 пісень у чартах Billboard Hot 100 з 1973 по 2023 рік, виявивши чітку тенденцію до похмуріших текстів.
Дані за темрявою
Дослідники з Віденського університету використали алгоритм для оцінки настрою текстів пісень і виявили «значне збільшення негативної мови, пов’язаної зі стресом», за останні півстоліття. Це означає, що теми, висвітлені в найкращих хітах, змінилися від оптимізму до тривоги, смутку та розчарування.
Ця тенденція не просто анекдотична; це статистично значуще. Дослідження також виявило, що тексти пісень з часом стали простішими, що свідчить про те, що складність і нюанси приносяться в жертву прямому емоційному вираженню. Це примітно, оскільки це відповідає задокументованому зростанню випадків депресії та тривоги, а також негативу в новинах і художній літературі, що вказує на ширший культурний зсув до темних тем.
Несподівані повороти в історії
Однак дослідження виявило деякі суперечливі результати. Незважаючи на серйозні суспільні травми, такі як 11 вересня та пандемія COVID-19, під час цих криз хіти не обов’язково ставали темнішими. Насправді обидві події корелювали з тимчасовим збільшенням позитивної та складнішої в ліричному плані музики. Це свідчить про те, що люди можуть звертатися до музики, яка не відповідає їхньому поточному емоційному стану, можливо, шукаючи втечі від реальності або більш нюансованої перспективи у важкі часи.
Дослідники зазначають, що ці результати є спостереженнями, а не причинно-наслідковими. Вони не довели, що похмура музика викликає занепокоєння, лише те, що ці дві тенденції з’являються разом. Вони також не виявили чіткого зв’язку між цією зміною в музиці та економічними факторами, такими як дохід сім’ї.
Ширші наслідки
Незважаючи на ці застереження, дослідження підкреслює потужну роль музики у відображенні та формуванні суспільних емоцій. Той факт, що поп-музика стала темнішою, свідчить про те, що слухачі, можливо, шукають або реагують на світ, який здається все більш невизначеним і напруженим.
Незалежно від того, чи є це симптомом ширшого культурного занепокоєння чи просто відображенням зміни смаків, тенденція незаперечна: поп-музика, як культурний барометр, вказує на зростаюче почуття занепокоєння.
Ця зміна ліричного змісту є не просто питанням художнього вираження; це вікно в колективний емоційний стан епохи.
