Астрономи виявили безпрецедентну структуру всередині Кільцевої туманності: масивну паличкоподібну хмару іонізованих атомів заліза. Відкриття, зроблене за допомогою телескопа Вільяма Гершеля в Іспанії, піднімає нові питання про формування та еволюцію планетарних туманностей – залишків вмираючих зірок.
Неочікувана структура
Туманність Кільце, добре відомий космічний орієнтир у сузір’ї Ліри, утворюється з газу, який викидає така зірка, як наше Сонце, коли вона наближається до кінця свого життя. Нове дослідження показує, що ця туманність містить чітку стержнеподібну хмару заліза. Його маса перевищує масу Марса і займає площу, яка в 500 разів перевищує відстань орбіти Плутона від Сонця.
«Коли ми обробили дані, цей раніше невідомий стрижень іонізованих атомів заліза просто з’явився на екрані», — пояснює Роджер Вассон, провідний автор дослідження з Кардіффського університету. Результат, опублікований у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, був несподіваним: подібна структура не спостерігалася в жодній іншій планетарній туманності.
Чому це важливо
Існування цього залізного стрижня ставить під сумнів існуючі моделі утворення цих туманностей. Планетарні туманності утворюються, коли зірки викидають свої зовнішні шари, які потім взаємодіють з навколишнім газом і пилом. Незвичайна концентрація та форма заліза вказують на те, що можуть відбуватися процеси, що виходять за межі стандартної еволюції зірок.
Це відкриття може виявити приховані механізми всередині вмираючих зірок. Залізний стрижень може містити підказки про їхні останні моменти, зокрема умови, за яких важкі елементи, такі як залізо, вироблялися та поширювалися по всьому космосу. Наявність такої структури свідчить про те, що планетарні туманності є більш складними, ніж вважалося раніше.
Майбутні дослідження
Дослідники планують використовувати спектрометр WEAVE на телескопі WHT для подальших спостережень. Їхня мета — визначити походження заліза та з’ясувати, чи існують подібні структури в інших туманностях. Уоссон зазначає: «Було б дуже дивно, якби залізний стрижень у Кільцевій туманності був унікальним… тож сподіваюся, що коли ми спостерігатимемо більше туманностей, утворених таким чином, ми знайдемо більше прикладів».
Відкриття залізного стрижня підкреслює, скільки ще належить дізнатися про загибель зірок і хімічну еволюцію Всесвіту. Подальше дослідження буде критично важливим для розуміння процесів, які утворюють ці вражаючі космічні утворення.
