Сталий розвиток: від ESG до капіталізму зацікавлених сторін і майбутнього бізнес-освіти
Останніми роками в діловому лексиконі міцно увійшов термін «сталий розвиток». Ми перейшли від скромних зелених маркетингових ініціатив до серйозних змін, що торкаються фундаментальних принципів бізнесу. І в авангарді цієї зміни стоїть нове покоління лідерів, які повинні мати унікальний набір навичок і знань. Розмова з доктором Джулі Андерсон, директором програми магістра наук із управління сталим розвитком Американського університету, показує, як швидко змінюється ландшафт, і підкреслює вирішальну роль бізнес-освіти в підготовці до майбутнього.
Як людина, яка еволюціонувала від традиційного фінансового аналітика до спеціаліста зі сталого розвитку, я можу впевнено сказати, що ми перебуваємо на переломній точці. Згадуючи свої перші роки у фінансовому світі, я був зосереджений виключно на прибутковості та рентабельності інвестицій. Ідеї про довгострокові екологічні та соціальні наслідки, як правило, сприймалися на периферії. Однак зі зміною клімату, соціальною нерівністю та зростанням громадської обізнаності стало зрозуміло, що ігнорувати ці фактори не лише безвідповідально, але й неекономно.
Доктор Андерсон слушно зазначає, що термін «ESG» (Environmental, Social, and Governance) зіткнувся з низкою проблем, включаючи політизацію та плутанину. Однак сама концепція сталого розвитку, яка лежить в основі ESG, залишається ключовою. Перехід від традиційного капіталізму, орієнтованого виключно на максимізацію прибутку для акціонерів, до стейкхолдерського капіталізму, який враховує інтереси всіх стейкхолдерів – працівників, клієнтів, постачальників, суспільства та навколишнього середовища – стає неминучим.
Капіталізм зацікавлених сторін: нова парадигма
Ідея стейкхолдерського капіталізму, яку пропагує Ларрі Фінк, генеральний директор BlackRock, не просто примха. Це фундаментальний зсув у розумінні того, що таке створення вартості. Зосередження виключно на короткострокових прибутках не тільки ігнорує довгострокові ризики, але й створює руйнівні наслідки для планети та суспільства.
Подумайте, як довго екологічні витрати видобувної промисловості ігнорувалися. Субсидії та відсутність чіткої нормативної бази дозволяли компаніям максимізувати прибутки, не несучи відповідальності за забруднення навколишнього середовища та виснаження ресурсів. Як справедливо зазначає д-р Андерсон, усвідомлення цих наслідків і рух до більш сталої бізнес-моделі є не просто етичним імперативом, а питанням виживання.
Майбутнє бізнес-освіти: підготовка до нових реалій
У зв’язку з цим роль бізнес-освіти стає критичною. Необхідно не просто додати кілька курсів сталого розвитку до існуючих програм MBA, але й повністю переглянути навчальний план, щоб відобразити нові реалії.
Замість того, щоб зосереджуватися виключно на традиційному фінансовому аналізі, студентів потрібно навчити оцінювати ризики та можливості, пов’язані зі зміною клімату, соціальною нерівністю та іншими глобальними проблемами. Потрібно розвивати навички системного мислення, управління змінами та залучення зацікавлених сторін.
Навички, необхідні для досягнення успіху в епоху сталого розвитку
Як наголошує доктор Андерсон, попитом користуються не лише технічні знання, а й широкий спектр компетенцій. Особливе значення мають:
- Управління змінами: Перехід до стійкої бізнес-моделі вимагає радикальних змін в організації, процесах і культурі.
- Взаємодія із зацікавленими сторонами: Він повинен мати можливість ефективно спілкуватися з різними зацікавленими сторонами, включаючи співробітників, клієнтів, постачальників, інвесторів і громаду.
- Системне мислення: Необхідно розуміти взаємозв’язки між різними аспектами бізнесу та навколишнім середовищем і вміти оцінювати довгострокові наслідки прийнятих рішень.
- Управління ризиками ESG: Розуміння та оцінка ризиків, пов’язаних із екологічними, соціальними та управлінськими факторами, стає ключовим фактором для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень.
- Стале фінансування та звітність: Розуміння принципів сталого фінансування та здатність звітувати за міжнародними стандартами стає все більш важливим.
Нові підходи до оцінки собівартості
В епоху сталого розвитку традиційних методів оцінки, заснованих виключно на фінансових показниках, стає недостатньо. Необхідно розробити нові підходи, які б враховували довгострокові екологічні та соціальні наслідки прийнятих рішень.
Наприклад, концепція «Облік природного капіталу» передбачає оцінку вартості природних ресурсів та екосистем, які є основою для бізнесу. Інтегруючи ці оцінки у фінансові моделі, можна отримати точнішу картину вартості та довгострокових перспектив компанії.
Особистий досвід і спостереження
Завдяки своїй роботі в галузі сталого розвитку я зрозумів, що перехід до більш стійкої бізнес-моделі є не лише етичним імперативом, але й економічно ефективною стратегією. Компанії, які активно впроваджують принципи сталого розвитку, часто демонструють більшу стійкість до зовнішніх шоків, є більш привабливими для інвесторів і працівників і краще підготовлені до майбутніх викликів.
Наприклад, я працював над проектом, пов’язаним із впровадженням принципів циркулярної економіки у виробничий процес компанії. В результаті цього проекту компанія не тільки зменшила кількість відходів і зменшила їх вплив на навколишнє середовище, а й підвищила ефективність виробництва і знизила витрати.
Висновок
Перехід до сталого розвитку – це не просто тренд, а фундаментальна зміна бізнес-парадигми. Бізнес-освіта має відігравати ключову роль у підготовці наступного покоління лідерів, які зможуть успішно орієнтуватися в цьому мінливому світі.
Необхідно переосмислити навчальні програми, розвинути навички системного мислення, управління змінами та залучення зацікавлених сторін, а також розробити нові підходи до оцінки вартості, які враховують довгостроковий екологічний та соціальний вплив рішень.
Зрештою, успіх в епоху сталого розвитку залежатиме від здатності компаній інтегрувати принципи сталого розвитку у свою діяльність, створювати цінності для всіх зацікавлених сторін і робити позитивний внесок у майбутнє планети.
