Казки народів Росії, Башкирська народна казка
Давним-давно жили собі, кажуть, чоловік з дружиною. І був у них один син і одна дочка. Але ось одного разу мати цих дітей померла. Діти залишилися сиротами. Батько одружився на іншій. Мачуха не дбала про дітей.
Була у дітей дуже красива бура корова, що залишилася ним від матері. Вони кожен раз, як поверталися з медресе, ласкались до цієї корові, як до матері. Коли дуже хотілося їм є, вони смоктали коров’яче вим’я та її молоком тамували голод. Довго вони так жили і були дуже прив’язані до корови. Але відвідала про цьому мачуха.
І ось одного разу перед поверненням чоловіка з роботи вона прикинулася важко хворий. Чоловік ще не встиг толком зайти в двері, як дружина заголосила:
– Тяжко захворіла я, старий, хочу з’їсти серце бурої корови, якщо його з’їм – одужаю.
Чоловік розгубився і сказав:
– Адже діти не захочуть, щоб її закололи.
– Я дорожче чи діти? – промовила дружина. – Одну дружину вморив, тепер і мене хочеш на той світ проводити?
Чоловік змушений був поступитися їй. Вивів корову і тільки приготувався було її заколоти, як з медресе повернулися діти. Скільки не просили діти, жорстокий батько не почув їх благанням. Бачачи це, діти стали благати:
– Батько, перш ніж зарізати корову, дозволь нам один раз покататися на ній.
Батько погодився. Діти піднялися на корову, і вона швидко понесла їх у далекий лісовий край.
На інший день добралися вони до золотого лісу. Брат заборонив сестричці рвати чудові листочки. Але сестричка, коли брат цього не бачив, зірвала один золотий листочок і сховала в косичках.
За три дні діти проїхали золотий, срібний і мідний лісу. Сестричка в кожному лісі непомітно зривала листочок і ховала в косичках. Як тільки вибралися з останнього лісу, дівчинка скам’яніла. Заплакав брат розпачливо. Тоді бура корова веліла висмикнути з її хвоста три волосини і спалити. Варто було братові це зробити, як сестричка ожила. А мачуха будинку негайно скам’яніла.
Вони поїхали додому, зажили, кажуть, добре і щасливо.
