Гонка за створення надійної енергетичної інфраструктури на Місяці набирає обертів. Канадський аерокосмічний стартап Volta Space Technologies готується випробувати свою бездротову систему передачі електроенергії на борту місячного посадкового модуля Firefly Aerospace Blue Ghost, який планується запустити до південного полюса Місяця наприкінці 2026 року. Це знаменує собою важливий крок до реалізації функціональної «енергетичної мережі», яка буде необхідною для сталого дослідження Місяця та, зрештою, створення населених поселень.
Проблема місячної енергії
Місяць представляє унікальні енергетичні виклики. На відміну від Землі, вона відчуває тривалі періоди темряви — приблизно 14 земних днів за раз — під час яких сонячні панелі стають марними. Місячні ночі можуть знизити температуру до -410°F (-246°C), що ускладнює традиційне зберігання енергії. Надійна енергія – це не лише увімкнене світло; мова йде про підтримання тепла обладнання, запобігання збоїв і забезпечення безперервної роботи в цих суворих умовах.
Бездротове рішення Volta: LightGrid
Підхід Volta під назвою LightGrid передбачає передачу сонячної енергії від орбітальних супутників до приймачів (LightPorts), встановлених на місяцеходах, посадкових апаратах та інших транспортних засобах. У компанії стверджують, що ця система може забезпечити стабільне електропостачання навіть протягом довгих місячних ночей. Майбутня місія Firefly стане критичним випробуванням, щоб довести, що технологія може працювати в реальному місячному середовищі.
Генеральний директор Volta Джастін Зіпкін сказав: «Це співробітництво дозволяє нам випробувати наш приймач LightPort у реальних місячних умовах і зробити ще один крок ближче до створення повністю інтегрованої електромережі для Місяця». Хоча подробиці про очікувану вихідну потужність залишаються незрозумілими, компанія вважає, що трьох невеликих супутників на низькій місячній орбіті буде достатньо для живлення марсохода. Розширення цього масштабу до ширшого охоплення потребує більшого парку.
Конкурентні підходи: LunaGrid і ядерна енергетика
Вольта не єдиний, хто прагне вирішити проблеми місячної енергії. Astrobotic розробляє LunaGrid, систему сонячних електростанцій, з’єднаних лініями електропередачі та керованих маленькими мобільними роботами. Тим часом NASA агресивно наполягає на розгортанні ядерного реактора потужністю 100 кіловат до кінця десятиліття, керуючись потребою в надійній енергії. Китай і Росія також активно розробляють власні місячні ядерні реактори, підкреслюючи стратегічну важливість збереження місячних енергетичних ресурсів.
Розширення місячного ландшафту
Швидкий розвиток приватних аерокосмічних компаній, таких як Firefly, Intuitive Machines і ispace, прискорює доступ до Місяця. Тільки NASA має контракти на 15 комерційних висадок на Місяць до 2030 року. Ці місії не обмежуються енергетичними рішеннями; вони також включають створення місячних стільникових мереж і розгортання спектру, що сигналізує про початок більш перевантаженого, взаємопов’язаного місячного середовища.
Створення повністю функціонуючого середовища проживання на Місяці, ймовірно, потребуватиме гібридного підходу, який об’єднає бездротову передачу, дротові мережі та, можливо, ядерну енергію для створення сталої та надійної енергетичної системи. Перше лідерство Вольти в місії Firefly може тривати недовго, але це важливий крок до того, щоб зробити Місяць життєздатним місцем для довгострокової присутності людини.
