Протягом тисячоліть робота Гіппарха, одного з найвпливовіших астрономів в історії, залишалася частково втраченою для нащадків. Його детальний зоряний каталог, який має вирішальне значення для розуміння еволюції наукових спостережень, зберігся лише у фрагментованому вигляді – прихований під шарами переписаного тексту в середньовічному рукописі, відомому як Codex Climaci Rescriptus. Тепер дослідники, використовуючи передову технологію прискорювачів елементарних частинок, досягли прориву, відкривши раніше нечитані частини цього стародавнього архіву.
Проблема палімпсестів
Codex Climaci Rescriptus — це палімпсест — рукопис, де оригінальний текст було стерто та замінено новим, щоб зберегти дорогий пергамент. Ця практика, поширена протягом всієї історії, створює унікальну перешкоду для сучасних учених. Хоча традиційні методи, такі як хімічна обробка та використання різноманітних джерел світла, використовувалися століттями, їх часто недостатньо для повного відновлення тексту, що лежить в основі. Сучасні методи візуалізації, в тому числі з використанням синхротронного випромінювання, пропонують найбільш детальний огляд на сьогодні.
Як фізика елементарних частинок відкриває минуле
Дослідники з Національної прискорювальної лабораторії SLAC у Менло-Парку, штат Каліфорнія, використали синхротрон — різновид прискорювача частинок — щоб проникнути в шари рукопису. Прискорюючи заряджені частинки майже до швидкості світла та змушуючи їх циркулювати в магнітному полі, вони генерували інтенсивні пучки рентгенівського випромінювання. Ці пучки по-різному реагують на різні склади чорнила: новіші чорнила містять більше заліза, а старі чорнила часів Гіппарха залишають багаті кальцієм сліди. Рентгенівське зображення підкреслило ці хімічні відмінності, що дозволило вченим розрізнити та розшифрувати стертий текст.
Спадщина Гіппарха та триваючі дослідження
Перші відкриття, зроблені в 2021 році, підтвердили наявність назв і розмірів сузір’їв, які приписуються Гіппарху. Недавній синхротронний аналіз обіцяє розкрити ще більше його спостережень. Хоча коментарі Гіппарха та зоряна карта, зображена в атласі Фарнезе, вже дали розуміння його роботи, щойно виявлений матеріал може заповнити критичні прогалини в нашому розумінні.
Експерти вважають, що завершений аналіз Codex Climaci Rescriptus забезпечить найповнішу колекцію даних Гіппарха на сьогодні. Відкриття може також вирішити давні дебати щодо оригінальності пізніших астрономів, таких як Птолемей, потенційно виявивши, чи була їх робота заснована на попередніх відкриттях Гіппарха, чи вони безпосередньо зібрали його дані.
“Головна перевага ідеї SLAC полягає в тому, що з ще однієї сторінки цього палімпсесту можна відновити значну кількість [раніше невідомого] тексту.” – Бредлі Шефер, історик астрономії в Університеті штату Луїзіана
Відновлення втраченого зіркового каталогу Гіппарха підкреслює силу міждисциплінарних досліджень — поєднання класичної науки з передовою фізикою — для освітлення основ сучасної науки.
