ВАЛЕРІЙ ХАРЛАМОВ. СПРАВЖНІЙ ЧОЛОВІК.

592


Валерій Харламов
ВАЛЕРИЙ ХАРЛАМОВ. НАСТОЯЩИЙ МУЖЧИНА.
Валерій Харламов
ВАЛЕРИЙ ХАРЛАМОВ. НАСТОЯЩИЙ МУЖЧИНА.
Валерій Харламов в атаці.

У 1961 році, коли Валерію виповнилося 13 років, лікарі виявили у нього порок серця. Хлопчикові заборонили відвідувати уроки фізкультури. Лікар попередив його батьків, що тепер їх син не має права бігати, стрибати, плавати і піднімати тяжкості, а будь-яке порушення цих правил може привести до смертельного результату.

Валерій був дуже засмучений, він вирішив, що його мрії стати відомим хокеїстом тепер ніколи вже не збутися. Але батько, Борис Сергійович Харламов, сказав йому:

– Не забувай, що ти названий на честь Валерія Чкалова. Ми з тобою не здамося. Запам’ятай, справжній чоловік, це той, хто підпорядковує життя своєї волі, а не просто пливе за течією. Тим більше, – посміхнувся батько, – що плавати тобі заборонено.

У 1962 році Борис Сергійович відвів сина в хокейну секцію. Кожні три місяці Валерія оглядали лікарі. Незважаючи на великі фізичні навантаження, стан Харламова-молодшого відновлювалося. Через рік лікарі визнали його абсолютно здоровим.

У 1969 збірна Радянського Союзу виграла у Швеції черговий чемпіонат світу з хокею з шайбою. Серед переможців був і Валерій Харламов – наймолодший чемпіон світу серед наших хокеїстів за весь час існування збірної. На стокгольмському стадіоні Валерій вслухався в урочисті звуки гімну Радянського Союзу і думав про те, наскільки правий був його батько.

Не все виходило у Харламова з самого початку, бувало, що він грав невдало, але Валерій багато і наполегливо тренувався, удосконалював техніку гри, збільшував швидкість. І добився того, що став одним з кращих хокеїстів планети.

Легендарний хокейний воротар Владислав Третьяк розповідав:

«У матчі зі свердловським «Автомобілістом» Харламов створив неможливе. Від заднього борту він зробив пас прямо на ключку партнера, перекинувши шайбу через ворота. Думаю, що взагалі ніхто і ніколи більше не бачив нічого подібного».

Хтось одного разу сказав: «Шайба, відправлена Харламовим, має очі». І це було дуже вірно сказано, адже Валерій пасував своїм партнерам дивно точно.

17 вересня 1974 року в канадському місті Квебеку Харламов забив у ворота канадців такий гол, що його досі вважають одним з найкрасивіших у світовому хокеї. Канадські вболівальники тоді були дуже засмучені пропущеної їх командою шайбою, та все ж вони Валерію аплодували. Тренер заокеанської збірної, Біллі Харріс, запропонував тоді починати навчання юних хокеїстів з показу цього гола. Після матчу канадці заявили, що іншого такого чудового гравця у світі просто не існує.

У травні 1976 року знаменитий хокеїст потрапив в автомобільну аварію. Вона закінчилася для нього струсом мозку, переломом ноги та двох ребер. Ніхто не вірив, що після цього Харламов вийде коли-небудь на лід. Але Валерій добре пам’ятав слова свого батька. Через два місяці, перенісши важку операцію, хокеїст зробив свої перші самостійні кроки. У листопаді того ж року Валерій взяв участь у чемпіонаті країни. Коли він забив гол у першому ж після одужання грі, його обіймали і раділи цьому не тільки гравці, але і хокеїсти суперника – команди «Крила Рад».

27августа 1981 року Валерій Борисович Харламов загинув. Він і його дружина Ірина стали черговою жертвою автомобільної аварії.

Досягнень у цього видатного спортсмена було стільки, що я навіть не буду намагатися їх усі перелічити. Назву лише основні:

Валерій Харламов двічі ставав Олімпійським чемпіоном, 8 разів чемпіоном світу і 11 разів чемпіоном Радянського Союзу. Харламов був п’ятикратний володар кубка Радянського Союзу. За системою «гол+пас» Валерія Борисовича Харламова визнали найкращим нападником в історії чемпіонатів світу з хокею.

Автор Ілля Бутман