Епіграф – це коротка цитата, фраза або девіз, що розміщуються на початку літературного твору, розділу або статті. Це не просто прикраса. Це сигнал. Він дає читачеві уявлення про майбутню тему та задає емоційний тон наступним подіям.
Думайте про це як текстовий трейлер. Він цікавить. Він налаштовує вас подумки.
Слово походить від грецького слова “epigrafhé”, що означає “написання”. Спочатку воно відносилося до будь-яких знаків, вигравіруваних на будь-якій поверхні. Згодом це визначення змінилося. Сьогодні вона має різні значення залежно від контексту.
Навіщо письменники використовують епіграфи?
У літературі та науці епіграф висловлює думки, що передують основному змісту. Він може зустрічатися у віршах, романах, наукових статтях і т. д. Хоча він не є обов’язковим, це потужний інструмент для академічного та творчого письма.
Ціль проста. Йдеться про зв’язок назви глави із її змістом. Добре підібрані цитати можуть збагатити вашу роботу. Глибина зростає. Видно, що автор зробив велику підготовчу роботу. Він налаштовує читача на певний лад ще до того, як прочитає хоча б слово основного тексту.
Епіграф діє як міст між очікуваннями читача та намірами автора.
Тут можна використовувати найрізноманітніші рядки. Відомі цитати. Поетичні рядки. Також є фрази історичних діячів, що запам’ятовуються. Ключове значення має актуальність.
Реальні приклади епіграфів
Можливо, ви навіть бачили епіграфи, не усвідомлюючи цього. Так відомі автори структурують свої історії.
-
«За кожним великим багатством стоїть злочин.»
Роман Маріо Пьюзо “Хрещений батько” починається з цієї пропозиції. Це цитата із «Людської комедії» Бальзака. Ця цитата ставить цинічний, грубуватий тон історії сім’ї Корлеоне. -
«Ми — повітря, а не земля…»
У передмові до книги Світлани Олексійович «У війни не жіноче обличчя» автор цитує художника Месхаба Мамарадшвілі: ця цитата відноситься до ефемерної та переслідуючої природи тих, хто вижив після катастрофи. -
«У Патагонії більше нічого не залишилося, але Патагонія прекрасна, до мого великого горя.»
Дорожні нотатки Брюса Чатвіна «Патагонія» починаються з рядка з поеми Блеза Сандарара «Проза Транссибірської магістралі». Вона передала великий і самотній краєвид, який Чатвін збирався дослідити. -
«Зрештою всі речі зливаються в одне, і річка тече крізь нього…»
Історик Сьюзан Грант цитує уривок із роману Нормана Маклейна «Річка, що протікає крізь нього» у своїй передмові до «Історії Сполучених Штатів Америки». Це передбачає безперервну та плинну історію в історії. -
«Своїми сльозами я роблю каміння ніжним.»
Поет Гарсіласо де ла Вега постає перед віршем «Piedras» у книзі Марії Гомес Лари «Contratono». Вона вводить теми емоцій та природи.
Ці приклади показують, що епіграф ніколи не випадковий. Це продуманий вибір, який збагачує читання.
Епіграфи в архітектурі та медіа
Цей термін не обмежується книгами. В архітектурі напис – це текст чи легенда, написана на будівлі чи статуї. Ці написи часто ідентифікують споруду, її призначення або людину, яку слід пам’ятати. Ця традиція перегукується з давніх часів. Сам камінь стає текстом.
У журналістиці термін має інше, але пов’язане значення. Тут епіграфом називається пояснювальний текст, що розміщується під або поряд із фотографією або зображенням. Він надає контекст для візуальних медіа. Він каже глядачеві, на що він дивиться і чому це важливо.
Чи то романи чи пам’ятники, епіграф служить для того, щоб вшанувати пам’ять, пояснити і натякнути. Це невеликий елемент, але він дуже впливає.
Як вибрати відповідний епіграф
Якщо ви пишете есе, розповідь або навіть пост у блозі, ви, можливо, ставите питанням, як вибрати рядок, який спрацює. Спочатку визначте основну тему розділу. Яке емоційне навантаження? Це смуток? Тріумф? Таємниця?
Потім знайдіть джерела, які відповідають цьому навантаженню. Уривок із класичного роману може підійти до роману. Одна пропозиція з наукової статті може підійти як інструкція до дослідження. Збіг за змістом важливіший за репутацію автора.
Зауважте, що епіграф не повинен повторювати назву. Його треба розширювати. Він має дати вам нову перспективу.
Чи є цитата, яка здається надто заїждженою? Перевірте її у контексті тексту. Чи додає вона цінність чи просто займає місце?
Найкращі епіграфи здаються неминучими. Начебто вони завжди там, чекаючи, щоб їх виявили.
Як правильно оформляти посилання за стандартом APA
Думайте про введення як про трейлера до вашої роботи. Американська психологічна асоціація (APA) розглядає його як коротку цитату, що розміщується на початку глави або статті, щоб підкреслити глибоку думку. Це, звісно, необов’язково. Однак, якщо ви використовуєте таке введення, ви повинні прямо переходити до основного тексту. Багато дослідників включають їх у наукові книги, щоб задати тон.
Правильне оформлення важливе. Якщо вам потрібні спільні посилання на статтю, розмістіть їх на першій сторінці тексту. Якщо ви використовуєте один вступ на розділ, розмістіть його після заголовка або назви розділу.
Дистанція не підлягає обговоренню. Введення складається із двох частин.
Правила оформлення залежить від довжини. Якщо ваша цитата коротша за 40 слів, тримайтеся суті. Без курсиву. Без лапок. Якщо вона довша за 40 слів, ви повинні додати лапки, що відкривають і закривають.
Більшість людей припускаються помилок у цитатах. Джерело має бути вказано у дужках після цитати. Це не здогад. Введіть прізвище автора (не курсивом), рік публікації та конкретні номери сторінок.
Правила: Автор (рік, стор. XX).
Чому я повинен цього слідувати? Послідовність. Це зробить ваше дослідження таким, що професійно виглядає і дозволить читачам відстежити джерела ваших досліджень, не вдаючись до пошуку натхнення. Просте та правильно розміщене введення може допомогти вам донести свою думку. Однак, якщо немає номерів сторінок, вся сторінка виглядає незавершеною.
Це невелика деталь. Як відрізнити чернетки від опублікованих статей.
