Мови, які не домінують у світових заголовках, часто залишаються поза увагою. Однак санталі — мова мунда з корінням у Центральній Східній Індії — привернула велику увагу лінгвістів та корінних народів. На початку XXI століття цією мовою говорило близько 6 мільйонів людей. Це велика цифра для регіональної мови. Більшість носіїв (близько 4,8 мільйонів) живуть в Індії. Ще 150 000 людей проживають у Бангладеш. Мовою також говорять близько 40 000 людей у чайному регіоні Непалу.
Де живуть розмовляючі на санталі?
Якщо ви шукаєте центр населення, що говорить на санталі, то не потрібно шукати далі за східні штати Індії. У Джаркханді проживає понад 2 мільйони носіїв. За ним слідує Західна Бенгалія з населенням близько 2 мільйонів людей. В Оріссе населення обчислюється сотнями тисяч, а в Ассамі – близько 100 000 осіб. Така географічна концентрація зробила санталі офіційною мовою Індії. Цей статус не просто бюрократична формальність. Це знак ідентичності.
Мова ділиться на два основні діалекти: північний діалект та південний діалект. Він є визначним представником гілки кхерваріян північної родини мунда. Його родинні мови — мундарі та хо, кожна з яких має близько мільйона носіїв. Незважаючи на ці внутрішні відмінності, базова структура залишається послідовною.
Чому вони називають себе санталі?
Сантали мають особливий спосіб самоідентифікації. Вони використовують hɔṛ для позначення «людина» і hɔṛ hɔpɔn для «сини людства». Ви також можете почути термін mañjhi або mãjhi, що означає вождь, який використовується як етнічна назва. Коли вони говорять про свою мову, використовують hɔṛ rɔṛ.
Регіональні назви змінюються залежно від місцевості. У Північно-Західній Бенгалії мова відома як jaŋli або paharia. У Південно-Західній Бенгалії та Оріссі він відомий як ṭhaṛ. У Джаркханді місцеві жителі називають його “парсі”. Ці назви відбивають різні культурні ландшафти, якими проходить мову.
Як працює синтаксис санталі?
Фонетика санталі має декілька унікальних особливостей. Вона використовує «обмежені» або преглотталізовані приголосні наприкінці слів. Подумайте про sεc̆’ для «в напрямку» або dak’ для «води». Звук різкий та чіткий.
Морфологічно мова сильно залежить від закінчень та інфіксів. Цей префікс рідкісний і зустрічається лише у деяких «застиглих» формах. Іменники діляться на одухотворені та неживі основи. Неживі основи можуть мати локальні або спрямовані афікси, що додає точності опису простору і руху.
Дієслова санталі дуже складні і включають суб’єкт, часи, вид, транзитивність, різні об’єкти, присвійні та кінцеві суфікси.
Ця складність невипадкова. Вона систематична. Суб’єкт зазвичай з’являється у слові безпосередньо перед дієсловом. Іноді сам суб’єкт є займенником. Наприклад, розглянемо пропозицію «так, я піду». На санталі це стає hε~ «так» + iñ-iñ «я» + c̆ala’k-a «піду». В іншому прикладі «Вони вбили мою свиню» перекладається як sukri-ko «свиня» + gɔ’c̆-ke-d-e-tiñ-a «помер». слово пакує аорист
